Урок

Позакласний захід для учнів 5-х класів.
Тема: « Екскурсія-подорож по країни казок  В.О.Сухомлинського»

Мета: Поглибити знання про життя і творчість В.О.Сухомлинського. Спонукати до творчої діяльності. Виховувати кращі риси характеру, опираючись на позитивні якості героїв казок видатного педагога.   
Обладнання: збірки українських народних казок, ілюстрації до казок, графічні засоби, папір
 (А-4).
Роздатковий матеріал: графічні та живописні засоби, папір (А-4), буклети.

Хід екскурсії-подорожі
Вступне слово вчителя:
 Двері відчиняються –
Казка починається.
 Всіх, кого пригода кличе,
Хто помріяти охочий,
Казочки до себе в гості
Запросити дуже хочуть.
 Мабуть, ви того не знали,
До нас гості завітали.
І намистечка разок
Принесли нам із казок. 
Буде замість нагород
Вам добірочка пригод.
1 екскурсовод.
-         Дорогі друзі! Ми дуже раді вас бачити в нашому чудовому класі Казок. Сьогодні ви разом з нами помандруєте по країні Казок.
2 екскурсовод.
-         Ця країна створена на честь видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського.
Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півня, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.
3 екскурсовод.
-         Він писав казки про доброту бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими луками, густими лісами, безмежними ланами.
4 екскурсовод.
-         Уважно роздивіться  клас. Ви побачите картини, вишивки, паперову пластику, роботи з пластиліну, глини, дерева. Тут багато казкових героїв. І це все зроблено руками батьків, учнів, вчителів.
5 екскурсовод.
- Подивіться на цю картину. Вона написана до казки Василя Олександровича Сухомлинського "Лілея і Метелик”. У цій казці він застерігає Метелика від загибелі, тому що Лілея, коли насуваються сутінки, опускається і ховається під воду. А у казці "Лілея і Рибка” вона пояснює, чому ховається під воду:
- Я хочу, щоб мною милувалися люди. Вони вдень дивляться на мене й кажуть: - Як гарно цвіте Лілея! А хто вночі на мене дивитиметься? Вночі все стає чорним.
- А зараз подивіться на цю лампу. Її зробили старшокласники і подарували нам. Вона виготовлена до казки В.Сухомлинського "Метелик”.
Метелик народився ввечері. Злетів він зі свого листочка. Сонце вже сховалося за обрій. Летить метелик, дивиться з подивом на квіти, на місяць. Раптом бачить, щось яскраве, світле. "Це, мабуть, сонце”, - думає метелик. Поспішає до нього. А то не сонце, а лампочка.
- Не поспішай, метелику, зупинись. Бо тільки-но доторкнешся до неї – згориш.
Вчитель:
- Розгляньте ці картини і пригадайте, до яких казок вони написані? (Учні називають казки)
- А кому і як допоміг Кирило Кожум’яка?
- А до якої казки створено це чудо-дерево? ("Айболить” К.Чуковського)
- А хто пам’ятає її початок?
- Яким був Айболить?
- Хто пам’ятає пісеньку Колобка?
- Чого навчають нас казки?
-У кімнаті Казок ми любимо читати казки, слухати їх в записах, проводити конкурси, вікторини, переглядати діафільми, ліпити, малювати. Саме в кімнаті Казок літає дух творчості. І тільки той, хто вірить в добро і красу, сам хоче бути хорошим і поступово стає ним.
- А тепер послухайте, які казки діти самі написали про осінь:
«Давно на землі було тільки три пори року: зима, весна та літо.  Жили у ті часи дід з бабою ,у яких не було дітей. Баба у хаті млинці смажить, а дід у полі оре. Одного разу каже баба діду: "Старі ми вже, а дітей немає.” Дід відповідає: "Не горюй, бабо, завтра підемо до ворожки, хай вона нам нашу долю розповість.” Наступного дня вони так і зробили. Та розповіла їм ворожка, що щастя знайдуть вони у полі. Пішли дід з бабою додому.  Якось пішов дід у поле та й бачить: лежить на землі маленька дівчинка. Приніс він її додому, баба як побачила дівчинку, зрозуміла, що слова ворожки справдились. Подивились дід з бабою у вікно, а там, біля їхньої хати, дівчинка-Весна, бабуся-Зима та Літо стоять. Пори року розповіли, що знайдену дівчинку звати Осінь, вона – четверта пора року. Коли їй виповниться вісімнадцять років, вона стане принцесою-Осінь.
Швидко минув час. Дівчинка виросла. Вона повинна була покинути діда з бабою. Дівчинка сказала, щоб вони не сумували, і пообіцяла кожного року приходити і приносити хороші дари.
З тих пір на землі чотири пори року».
Вчитель:
А кому яка пора року більше подобається? Чим?
- А зараз послухайте казку "Розмова Літа і Осені”, яку написав ваш одноліток.
«Одного чудового ранку зустрілися Літо та Осінь. Літо почало докоряти Осені:
- Діти люблять мене більше, тому що я тепле, даю їм можливість покупатися, відпочити, набратися сил перед новим навчальним роком. А ти холодна, похмура, дощова. Краще б ти й не приходила.
Осінь відповіла йому так:
- А я даю людям щедрий врожай. Груші, яблука, виноград – найсмачніші восени! У лісі грибочки та горіхи. А як гарно восени! Листя стелиться різнокольоровим килимком на землю.
Стало соромно Літу. Воно вибачилося перед Осінню. Та й пішло собі. А осінь продовжила свою ходу»
Вчитель:
- У кімнаті Казок учні не тільки складають казки, а й дуже люблять малювати. Зараз я пропоную вам намалювати ілюстрації до казок В.О.Сухомлинського (виконані малюнки розташовують на дошці).
- А тепер проведемо вікторину.
1. Я – рум’яний і пахучий,
Хоч кругленький – невезучий.
Хто побачить лиш мене –
Хоче з’їсти, не мине. ("Колобок”)

2. Я – Коза-Дереза,
За три копи куплена,
Півбока луплена,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету, -
Тут тобі й смерть. ("Коза-дереза”)

3. Битий небиту везе! ("Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)

4. Скільки днів лисичка бігала по мед?(3 дні. "Лисичка-кума”)

5. Цей дім ніхто не будував, в ньому жити мали право лише 5 братів, але в скрутну хвилину помістилося майже все лісове царство. ("Рукавичка”)

6. Красень-чоловік в повному розквіті сил. Має те, що ви, чоловіки, не всі любите. Високо літає, але низько ніколи не падає. Він – ненька, друг, привид та джентльмен одночасно. ("Карлсон”)

7. Він був скалічений, пережив морську мандрівку, біди. Побував навіть у риб’ячому шлунку і загинув у полум’ї. Його любила служниця Терпсихори – богині танцю. ("Олов’яний солдатик”)
8. Коли годинник б’є 12 разів, багатство перетворюється на бідність і може загубити це, що принесе потім щастя. Хто і що загубив?
("Попелюшка”,черевичок)

9. Неперевершений шибеник. Представник сімейства овочів. Неповнолітній скоїв правопорушення і сидів за ґратами. Дякуючи винахідливості, завжди поспішав встановлювати справедливість. Про кого мова? (Чиполіно)

10. Розв’яжіть логічний ланцюжок: життя – золото, золото – мовчання, мовчання – запорука успіху, успіх – в кропиві, кропива – на пір’я, з пір’я – тепло. Тут і казці кінець. ("Дикі лебеді”)

11. Шановні математики. Вам відоме ім’я математика Льюїса Креола. Він популярний не лише в математичних колах, тому що відкрив одну нову країну. Яку? („Країна чудес”, Задзеркалля)

12. Її зріст приблизно 2см 54мм, ліжко – горіхова шкаралупка, покривало – трояндова пелюстка. Була красунею. Її радо брали заміж, але всі випадки закінчувались невдало. І зробила вона свій вибір аж в кінці казки, в неї виросли крила. Хто це? ("Дюймовочка”)
Вчитель:
- Наша мандрівка підходить до завершення, і на останок, я вам пропоную буклети, в яких зазначено перелік казок В.О.Сухомлинського.
- А ось про що ви довідаєтесь з цих казках, і чого вони вас навчать, ви  розповісте наступного разу.
Заключне слово вчителя:
- Один мудрець сказав:
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.















Позакласний захід для учнів 7-х класів.
Тема:  «Поле-чудес».
Мета: здійснити контроль, корекцію, систематизацію та оцінювання навчальних досягнень учнів з тем, вивчених протягом навчального року. Розвивати інтерес до спілкування з образотворчим мистецтвом.
Обладнання: для вчителя — барабан гри «Поле чудес», картки із завданнями, конверти для учасників супергри.

Хід уроку
I.Організаційний момент
II.Повідомлення теми позакласного заходу
III.Мотивація навчальної діяльності

Учитель повідомляє, що даний позакласний захід є підсумковим і учням надається можливість показати свої знання  у грі «Поле-чудес».

IV. Гра «Поле-чудес»

Тур 1. Відбірковий.
У цьому турі беруть участь ті учні, які бажають. Вони по черзі виймають із барабана картки, на яких написані запитання. Кожна правильна відповідь дає учневі один бал. За кількістю набраних балів визначаються кращі чотири учні. Вони візьмуть участь у наступних турах.
Запитання до туру 1.
ü Що є невід'ємною частиною культури художньою діяльністю людей? (Мистецтво.)
ü Назвіть найдавніший вид образотворчого мистецтва, який ви-ник разом з іншими видами первісної культури в період становлення первісної людини як соціальної істоти. (Графіка.)
ü Які основні зображальні засоби графіки? (Лінія, пляма, крапка, штрих.)
ü За яку графічну техніку Т. Г. Шевченко отримав звання профе-сора гравюри? (Офорт.)
ü Які кольори є основними? (Жовтий, червоний, синій.)
ü Які кольори належать до хроматичної гами? (Кольори ве-селки.)
ü Які кольори належать до ахроматичної гами? (Усі відтінки сірого, білий, чорний.)
ü Які кольори хроматичної гами належать до контрастних? (Зелений і червоний, оранжевий і синій, фіолетовий і жовтий.)
ü Чому натюрморт називають «мертвою природою»? (Тому що він присвячений зображуванню неживих предметів.)
ü Назвіть майстрів голландської школи натюрморту 17 ст. (Б. ван дер Аст, П. Клас, В. Хеда, В. Калф.)
ü Назвіть відомих вам вітчизняних майстрів натюрморту.
ü Назвіть відомих вам художників-імпресіоністів і постімпресіоністів.
ü Які матеріали найбільш поширені у скульптурі? (Пластилін, глина, гіпс, дерево, метал тощо.)
ü Де знайдено перші скульптурні зображення? (У печерах первісних людей.)
ü До якого жанру образотворчого мистецтва належить зображення тварин? (Анімалістичного.)
ü Які основні елементи петриківського розпису? («Зернятко», «колосок», «гребінчик», «горішок».) !
ü Що характерне для народного декоративно-прикладного мистец-тва? (Використання оберегової символіки орнаментів.)
ü Яка давня культура мала найбільший вплив на орнаментальну і мову українського декоративно-прикладного мистецтва? (Трипіль-ська.) і
ü Як називається гладкофарбоване в один колір яйце? (Кра-шанка.)
ü Як називається яйце, оздоблене видряпаним гострим предметом малюнком? (Дряпанка.)
ü Як називається інструмент для виготовлення писанок? (Писачок.)

Тур 2.
У цьому турі бере участь перший учасник із відібраних чоти-рьох. Він, відповідаючи на запитання, відгадує слово, яке зашифроване на дошці.

Запитання до туру 2.

ü Як називаються вироби із глини? (Кераміка.)

Тур З.
ü Наступний, другий, учасник відгадує слово, яке зашифроване на дошці.
Запитання до туру 3.
ü Як називається візерунок, побудований на ритмічному чергуванні елементів? (Орнамент.)

Тур 4.
ü Третій учасник відгадує слово, яке зашифроване на дошці. Запитання до туру 4.
ü Який російський художник брав активну участь у визволенні Т. Г. Шевченка з кріпацтва? (Брюллов.)

Тур 5.
ü Останній, четвертий, учасник відгадує слово, яке зашифроване на дошці.
Запитання до туру 5.
ü Яке село є осередком народного декоративного розпису в Україні? (Петриківка.)

Тур 6. Гра з глядачами
Запитання до туру 6.
ü Назвіть класичний грецький ордер, який один із трьох й досі широко використовується в архітектурі всіх країн світу. (Коринфський.)

Тур 7. Супергра.
До неї виходять переможці другого—п'ятого турів. їм необхідно відгадати слова, зашифровані на дошці. Кожен з учасників отримує конверт, у якому записує відгадані слова, й передає конверт учителеві.
Переможцем супергри стає той учасник, який відгадав усі за-шифровані на дошці слова.

Запитання до туру 7.
ü Який художник-мариніст, що жив у Феодосії, написав картину «Дев'ятий вал»? (Айвазовський.)
ü Як називається культура Стародавньої Греції? (Антична.)
ü Який художник є автором картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»? (Рєпін.)

V. Підсумок позакласного заходу

Учитель нагороджує переможця гри, говорить про досягнення мети заходу, оцінює рівень знань і вмінь учасників.










Урок-мандрівка для учнів 6-х класів.
Тема: « Возродися, писанко, Воістину возродися. Виготовлення писанки-крапанки»
Мета:  ознайомити дітей з традицією писанкарства, запалити в душі учнів вогник цікавості, який допоможе духовно збагатитися; викликати інтерес до культури українського народу; навчитися виготовляти писанку-крапанку за допомогою воскую. Розвивати художні та творчі здібності учнів. Виховувати любов і пошану до традицій свого народу.
Тип уроку: урок-мандрівка
Обладнання: зоровий ряд: зразки виготовлених писанок учнями - писанкове дерево, таблиці-схеми символів-оберегів писанок; малюнок із зображенням зупинок (у вигляді дерева життя); музичний ряд – твори Вівальді «Весна», Чайковського «Вальс квітів»; відеоряд – презентація «Музей писанки в Коломиї».

Хід уроку

І. Організаційна частина
ІІ. Активізація уваги учнів. Оголошення теми та завдання уроку.
-Доброго дня,  діти. Мені б дуже хотілося, щоб ми сьогодні на уроці відійшли від буденності і поринули у світ духовності. Щоб всі ви збагнули, як важливо повернутися до витоків культури нашого народу. Адже не хлібом єдиним живе людина, нам всім треба дбати про чистоту душі і помислів, тому сьогодні відкриємо для себе таїнство писанки. І епіграфом нашого уроку є рядки Олеся Шевченка:  «Писанка – храм душі, в який народ вписує у віщих знаках своє життя, свій дух, свою красу».
 Тема уроку «Возродися, писанко, Воїстину розродися. Виготовлення писанки-крапанки».
А мету допоможете поставити перед собою мені ви (діти формулюють мету).
-З початком великого посту мати садила своїх дітей за великим столом, одягнутих у вишиванки – святковий український одяг, розповідала про писанки і вчила дітей їх виготовляти.
Я пропоную вам взятися за руки, щоб  зосередитися, передати добрий настрій один одному, адже говорити про писанку і виготовляти її потрібно із світлими помислами, чистою душею.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
-Витоки писанки сягають дохристиянських часів, коли на території сучасної України проживали люди із землеробською основою культури Трипілля. Чому ж вони обрали саме яйце для оздоблення?
Яйце було завжди загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю.
У стародавніх слов’ян яйце було символом початку всесвіту. За давніми уявленнями, світ подібний до великого яйця, у якому шкарлупка – це вода, жовток – поверхня землі. Тому яйце - символ самого життя, уособлення чарівної сили добра. Існує багато легенд про писанки, послухаємо деякі з них.
- На Полтавщині є легенда, за якою писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус маленький був: «дитина дуже тішилась тими цяцьками». Коли розпочався над Христом суд, матір Божа пішла до Пілата і, щоб задобрити його, принесла в дарунок розмальовані з великим мистецтвом яйця. Вона поклала їх у свій фартух і, коли впала перед Пілатом долі, прохаючи про Сина, яйця викотилися з фартуха і покотилися по всьому світу…З того часу вони слугують нам спогадом про страждання Христові, Його Воскресіння.
- А на Київщині оповідають, що коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то в якомусь селі, побачивши Христа, ті, хто не приймав його вчення, почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І, як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те. А пізніше людям роздав. З того часу й пішов звичай готувати писанки та крашанки на Великдень.
Помандруємо далі. Зупинка «Види писанок».
-І зараз проведемо гру: я зачитую яким способом виготовлені писанки, ви називаєте вид.
ü Яйця, пофарбовані одним кольором – крашанки.
ü На поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка наносять орнамент – писанка.
ü На пофарбованій одним тоном поверхні гострим предметом видряпують узор – дряпанка.
ü Яйце розмальовують фарбами за допомогою пензлика – мальованка.
ü На яйце краплями воску наносять візерунок іншого кольору чи кольорів – крапанка.
 -Вирушаємо до наступної зупинки «Символізм писанок».
 Зверніть увагу на дошку. Ми бачимо зображення символів – оберегів, які наносилися на поверхні писанки. (коментування таблиць). Кольори теж мали магічне значення, а яке саме – допоможіть мені ви. З чим асоціюються у вас кольори:
Білий колір – чистота. Цей колір є символом вирію, де перебувають душі. Якщо на писанках білим зображено символи або лінії, то означало безгрішне життя.

Жовтий колір – означав достигле зерно, достаток, врожай. То колір сонця. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір багатства.
Червоний - радість, життя, любов.
Блакитний - небо, повітря, вода, здоров’я. це колір небесної божественності. На писанках це символ насичення.
Зелений – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу.
Коричневий – позначав матір і землю.
Чорний-пошанування померлих, охорона від злих сил.
«Магічний оберіг».
- Я давала вам додому завдання запитати в бабусь, яку чудодійну силу має писанка? (відповіді дітей)
ü схована під стрічку писанка оберігала житло від пожежі;
ü закопана під поріг хати, вона охороняла від злих духів;
ü захована у хаті між мисниками, допомагала у веденні господарства, оберігала рід від всякої напасті;
ü дівчата вмивалися водою, в якій лежала писанка, щоб бути привабливими;
ü знахарки використовували писанки для лікування всіляких недуг.
 - Та найбільше народ вірив у те, що людина, яка потримала в руках крашанку чи писанку не зможе чинити зло.
Зупинка «Екскурсія до музею «Писанка»
(Перегляд слайдів)
-Єдиний у світі музей писанкового розпису знаходиться у місті Коломия Івано-Франківської області. Музей збудовано у 2000 році. Він має приміщення у формі писанки, висотою 14 метрів в діаметрі 10 метрів. Зараз музей володіє колекцією понад 6000 писанок з більшості областей України, а також з інших країн: Пакистану, Шрі-Ланки, Польщі, Чехії, Канади, Франції, Індії.
ІV. Практична діяльність учнів
Зупинка «Майстер-клас. Писанка - крапанка»
ü При розписуванні писанки існують такі етапи роботи.
ü Біле яйце обмити содовим або солоним розчином, просвердлити з обох боків дірочки та видути вміст яйця.
ü Заліпити отвори у яйці та обезжирити його в оцтовому розчині.
ü Нанести малюнок простим олівцем.
ü Замалювати узори, лінії або нанести крапочки воском.
ü Фарбувати яйце, починаючи із найсвітлішого кольору, жовтого або оранжевого, знову нанести малюнок або крапочки і знову фарбувати і так до чорного кольору.
ü Зняти віск за допомогою свічки.
-І розпочали ми практичну роботу з запалювання вогню (звучить музика).
Вогонь є обов’язковою складовою при написанні писанки, творінням Бога Сонця. Через вогонь на писанку переносили тепло і світло Сонця його на-зивали «живим вогнем».
Бджолиний віск був обов’язковим компонентом при розписі яйця. Адже бджолу називають святою, «божою мурашкою», що носить свій віск від самого Сонця. За переказами , писанки-це зірки, народжені Богородицею – Бджолою.
(Техніка безпеки при роботі з свічкою).
-Тож починаємо працювати: писанку можна розписувати спеціальним інструментом - писачком, а крапанки ми будемо виготовляти за допомогою писачків - цвяшків.Візьмемо писачки, нагріємо їх над «живим вогнем»; вмочимо у віск; притулимо до писанки-крапанки; кожен повинен з крапочок створити символ - оберіг; фарбуємо світлим кольором, обережно витираємо, промокаючи поверхню яйця; наносимо знову цяточки,які хочемо залишити жовтими і фарбуємо в червоний колір і так до чорного; збоку від вогню обпалюємо нанесений на яйце віск та обтираємо виріб серветкою.
Візерунки  можна малювати геометричні, рослинні, симетричні і асиметричні, але лише за допомогою крапочок.
V. Підсумок уроку.
- Діти, наш урок підходить до завершення
І я хочу почути від вас ваші враження від уроку ( метод «Мікрофон»)
Тож ви молодці, працювали дружно, злагоджено.
-І за українським звичаєм подаруймо писанки - крапанки нашим рідним на щастя, на здоров'я, на добро.

Немає коментарів:

Дописати коментар